Література

«Місто», або як полюбити Київ

Головне про урбаністичний роман Валер’яна Підмогильного
Зараз ви читаєте:  
«Місто», або як полюбити Київ

Хто такий Валер’ян Підмогильний?

Валер’ян Підмогильний — український письменник, один із найвідоміших і найвпливовіших прозаїків українського «Розстріляного відродження». Підмогильний виділявся своєю інтелектуальністю романів. Він першим звернувся до тем екзистенціалізму (навіть раніше за Сартра та Камю). У 36-річному віці його знищив сталінський режим під час масового розстрілу української інтелігенції 3 листопада 1937 року до 20-ї річниці Жовтневої революції в урочищі Сандармох. Проте, на щастя для літератури, ми маємо змогу читати його потужні роботи, серед яких і програмний урбаністичний роман «Місто».


Історія написання «Міста»

Сам Підмогильний про задум написання твору говорив так: «Написав „Місто«, бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній, і коли мені частина критики закидає „хуторянську ворожість до міста«, то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатись романтиками їх».
Підмогильний писав про те, що спостерігав сам, — як на початку 1920 років селянська молодь масово переїжджала до великих міст із надією підкорити їх. Проте у творі мало традиційних для народницької прози 19 століття рис, письменник орієнтувався на романи тогочасної Європи (Гі де Мопассан, Джек Лондон), а також українську романістику Агатангела Кримського та Володимира Винниченка.
Уперше роман був опублікований у Харкові в 1928 році.

Урбаністичний роман

«Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі не лише того періоду, а й загалом. Тут присутні незвичні для української літератури акценти, герої та проблематика. Замість традиційної селянських і соціальних проблем автор висвітлює урбаністику та психологію нових героїв, порушує філософські питання буття. Роман викликав шалену цікавість серед читачів і критиків одразу після публікації. Дехто відзначав його як головний твір, у якому відбита філософія життєствердження епохи, а дехто критикував роман за «антирадянськість», адже у творі немає нічого про устрій життя та проблеми селян-робітників.

День Киева — архивные фото города в 1920-х — улицы и площади, мост Патона,  первые автобусы

Про що «Місто»?

Роман розповідає про молодого й енергійного сільського юнака Степана Радченка, який перебирається до Києва, вступає до економічного вишу та сподівається успішним повернутися до села. Він зустрічається із сільською дівчиною Надійкою, старанно навчається в інституті, але гординя й амбіції беруть своє, і Степан вирішує підкорити місто. Автор оповідає історію становлення Степана як письменника, його стосунків із жінками, його невдач і самопізнання крізь призму життя у великому місті — Києві, детальні описи якого ми можемо спостерігати впродовж усієї сюжетної лінії.

Старый Крещатик: каким был центр Киева 50 и 100 лет назад

Психологізм твору

«Місто» — передусім психологічний твір. Образ головного героя, Степана Радченка, аж ніяк не однозначний, що також було новим для української літератури. Радченко — про боротьбу світлих і темних сил, коли злочин заради свого утвердження не здається таким уже великим гріхом, і що більше ти грішиш — то більше розширюються моральні межі дозволеного. Одночасно з цим — цей герой про розум, неординарність та іронічне сприйняття себе та зовнішнього світу. Саме через цей психологізм героя Підмогильного й називають продовжувачем Бальзака та Вольтера. «Місто» — яскравий приклад того, як письменник цікавиться не людством, а людиною, саме тоді, коли тенденції в літературі тяжіли до колективізму, а психологізм сприймали як вияв ворожої ідеології.

«Шість прикмет має людина: трьома подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть та п’є; як тварина — множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмовляє». (Талмуд. Трактат Авот)

«Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» (А. Франс «Таїс»)

Епіграфи до роману В. Підмогильного «Місто»

Інші тексти
Змінитися, але не забутися
Кінематограф

Змінитися, але не забутися

Огляд на українську воєнну драму «Снайпер. Білий Ворон»
28 серпня 2022
Смертельна реорганізація
Кінематограф

Смертельна реорганізація

Чому ліквідація «Довженко-Центру» — це розгромний удар по українській культурі
17 серпня 2022
Філософія крінжу
Кінематограф

Філософія крінжу

Огляд на «Тор: Любов і грім» від Тайки Вайтіті
29 липня 2022