Кінематограф

Нуар, нуар і ще раз нуар: огляд на «Бетмена» Метта Рівза

Розбираємось з головною прем'єрою року.
Зараз ви читаєте:  
Нуар, нуар і ще раз нуар: огляд на «Бетмена» Метта Рівза

12 травня в українських кінотеатрах вийшов у прокат «Бетмен» Метта Рівза, прем'єру якого було перенесено через початок повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Кінооглядач Gogol.Media також переглянув стрічку. Якщо вас лякають спойлери, радимо повернутись до прочитання рецензії після перегляду фільму.

Сюжет нової кіноадаптації пригод мільярдера-борця зі злочинністю складається з двох паралельних розслідувань: серії жорстоких убивств маніяком Загадником (Пол Дано) та масштабних корупційних схем у вищому керівництві Готема. Майже з перших кадрів фільму можна зрозуміти, що Рівз багато в чому надихався фільмами Девіда Фінчера — «Сім» та «Зодіак».

У версії Рівза Бетмен чи не найбільше співпрацює з лейтенантом Джеймсом Гордоном (Джеффрі Райт), який став свого роду захисником Бетмена перед офіційною владою, що зокрема пов'язано з тим, що частково фільм базується на коміксі «Бетмен. Довгий Гелловін» Джеффа Леба. Але також такий сюжетний кістяк перекликається з фінчерівським фільмом «Сім», де досвідчений темношкірий коп із молодими білим напарником розслідують химерну серію вбивств, намагаючись розгадати залишені вбивцею знаки.

Для того, щоб перетворити свою версію Бетмена на еталонний неонуарний трилер, Рівз багато працював над образами антагоністів. Найбільших змін зазнав Загадник. Рівз неодноразово зазначав, що багато в чому орієнтувався на історію про невідомого серійного вбивцю Зодіака і навіть візуально підбирав актора схожого на фоторобот реального серійника. В оригінальних коміксах Загадник скоює злочини та вигадує хитромудрі загадки, тому що йому нудно. Рівз же наділяє свого Загадника абсолютно іншою мотивацією — він стає божевільним борцем за соціальну справедливість. Окрім того, Рівз приділяє значну увагу існуванню Загадника в соціальних мережах Готема, що однозначно є сатирою на соціальні медіа та їх значущість в житті суспільства (щось схоже ми вже могли бачити в останній частині «Людини-Павука»).

На противагу Загаднику Рівз будує образ Бетмена. Він принципово відмовився від чергового переказу культового «Бетмен. Рік Перший» Френка Міллера, що розкриває історію появи Людини-Кажана, натомість створюючи образ з історії «Бетмен. Рік Другий» Майкла. Р. Барра. Бетмен Метта Рівза — це молодий чоловік, який вже точно став на шлях боротьби зі злочинністю, однак ще сам не розуміє свого шляху. Його герой — це надломлена горем людина, яка намагається пережити власну екзистенційну кризу, заповнивши ту саму сартрівську порожнечу боротьбою за соціальні ідеали. Закадрові думки Бетмена на фоні темного Готема на початку фільму, з одного боку, відтворюють монолог з графічної новели «Бетмен. Его» Дарвіна Кука, а з іншого — є своєрідним посиланням до культового «Таксиста» Мартіна Скорсезе.

Тому очевидно, що вибір впав на «надривного» Роберта Паттінсона. Актор, який довго вибудовував кар'єру, щоб позбавитись амплуа вампіра із «Сутінок», створює надскладний образ, придуманий Рівзом з неонуарного кіно 1970-х та коміксів Барра й Кука, використовуючи весь можливий арсенал власної акторської гри та вікторіанської зовнішності.

Бетмен Паттінсона — це герой неонуарного кіно «Нового Голлівуду». Він пережив найгірше й тепер намагається адаптуватись до життя. Цікавим штрихом в образі Бетмена Рівз робить патрулювання міста Вейном без маски та плаща. Це підкреслює, що Бетмен Паттінсона — це персонаж, який досі на перехресті та не знає, ким йому залишитись: все ж Бетменом чи Вейном. Тому чудово, що чи не вперше Брюс Вейн в кіноадаптації зображується не плейбоєм та світським левом, а замкнутим диваком, який живе в готичній фортеці в оточенні прислуги та майже не бере участі в житті Готема. Образ соціального мізантропа максимально реалістично пояснює, чому Брюс Вейн замість того, щоб створити велику приватну детективну агенцію, самотужки бігає в масці та броні по місту та дубасить гопників. Однак головний екзистенціал свого Бетмена Рівз розкриває через Загадника. Бетмен Паттінсона протягом фільму проходить дуже плавну еволюцію від «грози злочинності» до «символу порятунку простих людей». Ця межа якраз будується на тому, що звиклий до розкоші Вейн не розуміє життя бідних людей. З кожною новою загадкою Загадника він все більше занурюється в інший для нього світ, що й призводить до таких метаморфоз.

А от однозначно слабкою стороною стрічки є нерозкриті образи Жінки-Кішки та Пінгвіна. Зоя Кравіц та Коллін Фаррелл відігрують ці ролі відмінно, але грати там майже нічого, адже персонажі протягом фільму не розвиваються. Яких ми їх бачимо на початку стрічки — такими ж вони лишаються до фінальних титрів. Однозначно, що й образ «фатальної жінки», і вічно другого номера в мафії — це такі собі канонічні персонажі в неонуарному кіно, однак якщо вже вони є, і їх грають актори першої величини, розкриття характерів хотілося б більше. З іншого боку, обидва персонажі повинні мати власні спін-офф серіали, можливо, їхні образи розкриють там. 

Що по-справжньому вражає у стрічці — це створення неонуарного саспенсу. Якщо Тім Бертон у своєму Бетмені створював місто-театральну декорацію, а Крістофер Нолан наскрізно урбанізоване Чикаго, то Готем Метта Рівза — це Нью-Йорк (що так зближує «Бетмена» з фільмами Скорсезе) з його нескінченним метро, заваленими сміттям гетто, гігантоманськими спорудами в центрі, а також вічною метушнею міста, яке ніколи не спить. Оператор фільму Грег Фрейзер використав для зйомок радянські об’єктиви 1950-х років, завдяки чому картинка стрічки — це постійний низький контраст та різкість зображення в центрі кадру, що в поєднанні зі світлокорекцією фільму робить картину майже еталонним неонуаром.

У фільмі дійсно небагато екшн-сцен (майже всі вони заспойлерені в трейлері), які багато в чому нагадують алюзії на «Еквілібріум». Бетмобіль також виглядає дуже стильно, на відміну від броньовика Бетмена Нолана чи геть смішного стімпанк-мобіля Бетмена Снайдера, однак екшн-сцени з ним теж не вражають. Чи це погано для такого кіно? Насправді ні. Екшн-сцен тут могло взагалі не бути, адже цей Бетмен хоч і створювався як спроба відродити велич Темного Лицаря Готема, однак це все ж більше авторське висловлювання про героя, який переживає власний травматичний досвід, ніж черговий фільм-атракціон. На CinemaCon Рівз уже заявив, що готує продовження свого «Бетмена». Наскільки вдалою може виявитись така затія після дуже особистої історії Бетмена в цій частині — важко спрогнозувати. З іншого боку, після стількох кіноінтерпретацій Бетмена Рівзу все ж вдалось створити новий та унікальний образ Кажана, можливо, вдасться увійти в цю річку двічі.

Інші тексти
Змінитися, але не забутися
Кінематограф

Змінитися, але не забутися

Огляд на українську воєнну драму «Снайпер. Білий Ворон»
28 серпня 2022
Смертельна реорганізація
Кінематограф

Смертельна реорганізація

Чому ліквідація «Довженко-Центру» — це розгромний удар по українській культурі
17 серпня 2022
Філософія крінжу
Кінематограф

Філософія крінжу

Огляд на «Тор: Любов і грім» від Тайки Вайтіті
29 липня 2022