Кінематограф

Творчий шлях Олександра Довженко

Український класик світового кіно
Зараз ви читаєте:  
Творчий шлях Олександра Довженко

Батько українського кіно

Олександр Довженко — це український класик світового кіно та родоначальник українського кінематографа. Народився в багатодітній селянській родині на Чернігівщині. До захоплення кінематографом працював в освіті. Свою першу картину — короткометражну кінокомедію «Вася-реформатор» Довженко зняв у 1926 році. Протягом 1930-тих років Довженко активно співпрацював з українськими митцями, які потім стали поколінням «Розстріляного Відродження». Довженка також переслідувала радянська влада. Однак, навіть знімаючи картини на замовлення тоталітарного режиму, йому вдалось витримувати ту планку авангардного кіно, яку він задав у 1920-тих. Помер видатний кінематографіст у 1956 році, так і не реалізувавши низку цікавих проєктів. Деякі з них реалізувала в постсталінський час його учениця та дружина Юлія Солнцева.

Індіана Джонс української історії

У 1927 році Довженко знімає фільм «Звенигора». Це коротка історія України від скіфів і до подій Української революції 1917-1921 року. Однак цю історію Довженко розповідає через призму шукачів гайдамацьких скарбів на горі Звенигора. Перший варіант сценарію був написаний генералом армії УНР Юрієм Тютюнником та письменником Майком Йогансеном. Однак через репресії щодо цих діячів — сценарій довелось переробляти, а їхні прізвища вирізати з титрів. Історія пошуку скарбів трактується кінознавцями як символічний пошук українського коріння. Стрічка таврувалась радянськими критиками як прояв «петлюрівського буржуазного націоналізму».


Звенигора» — FILMAR.ONLINЕ - ІСТОРІЯ КІНО В ОДЕСІ
«Звенигора»

Кіно про власних ворогів

У 1929-му виходить стрічка Довженка «Арсенал» про події січневого повстання більшовиків на заводі «Арсенал» у 1918 році. Сам режисер брав участь у придушенні цього повстання як вояк армії Української Народної Республіки. Однак, критикований радянською владою за націоналізм, Довженко був вимушений зняти стрічку про більшовиків. Деякі кінознавці вважають, що зобразивши історію повстання очима більшовика Тимоша, Довженко насправді критикує українські національні сили, які втратили Україну, зокрема сценою засідання у Центральній Раді. Фільм «Арсенал» приніс Довженкові славу кінематографіста. Національна рада кінокритиків США внесла його до списку найкращих фільмів 1929 року.

На Книжном Арсенале покажут немой фильм Александра Довженко «Арсенал» |  Comma — онлайн-журнал об актуальной музыке
«Арсенал»


Повернення до українського коріння

У 1930 році Довженко знімає фільм «Земля». Історію колективізації українського села Довженко зображує не в наративах радянської пропаганди, а як оду хліборобству. Роблячи постійні посилання до української містики та язичництва та повсякчас наповнюючи кадр натуралістськими сценами, Довженко створив картину радше про метафізику українського села, аніж про радянську колективізацію.Фільм розкритикувала радянська влада через те, що він є прикладом «формалізму» та занадто розумний для широких мас. Однак ця картина змогла взяти участь у першому Венеційському кінофестивалі та отримати відзнаку на Всесвітній виставці у Брюсселі. Вважається, що саме світова слава врятувала Довженка від репресій у 1937-38 роках.


«Земля»

Фільм на вимогу Сталіна

Довженко довгий час мріяв екранізувати «Тараса Бульбу» Миколи Гоголя, однак за особистим наказом Сталіна був вимушений зняти картину про більшовицького воєначальника Миколу Щорса. Зйомки фільму готувались 11 місяців, Довженко знімав картину в парі зі своєю ученицею та дружиною Юлією Солнцевою. Деякі сцени з фільму перезнімались кілька разів, тому що Сталін особисто втручався в знімальний процес. Пізніше головний консультант фільму, заступник     Щорса — Іван Дубовий потрапив під репресії. Довженко через нервовий зрив потрапляє в лікарню з інфарктом. Кілька разів перезнімали сцену смерті Щорса, врешті-решт Довженко взагалі відмовився від неї. Стрічка вийшла на екрани 1939 року, що вберегло Довженка від репресій на певний час.


Життя в жорнах тоталітаризму

Під час Другої світової Довженко знімав агітпроп-фільми про перемоги Червоної армії, не полишаючи надії екранізувати «Тараса Бульбу». В 1940-х він потрапляє під нову хвилю радянських репресій, так звану «жданівщину», коли українських митців почали одночасно звинувачувати в «космополітизмі» та «буржуазному націоналізмі». В післявоєнний час Довженко майже нічого не знімав, його фільми жорстко цензурувались. Помер український кінематографіст під час зйомок епопеї «Поема про море», яку дозняла його учениця та дружина Юлія Солнцева.


126 років із дня народження генія. Олександр Довженко називав Київ "убогим"  і водночас мріяв про нього - Новини Києва | Big Kyiv

Родоначальник кіноповісті

Свою кінематографічну діяльність Довженко намагався об’єднати з літераторською. Саме він став одним з родоначальників такого різновиду літератури, як «кіноповість». Фактично це був сценарій, який адаптований для художнього читання. Довженко створив низку таких кіноповістей, зокрема найбільш відомі: «Зачарована Десна», «Україна в огні» та «Антарктида». Доля цих творів склалася по-різному. Автобіографічну історію дорослішання «Зачарована Десна» екранізувала Юлія Солнцева у 1964 році.  Історію про Другу світову на прикладі української сім’ї — «Україна в огні» заборонив особисто Сталін, друком вона вийшла лише у 1963-му.  «Антарктида», історія про відкриття найхолоднішого континенту, так і не була реалізована на екрані.

Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий — зорі. Що кому.

Інші тексти
Змінитися, але не забутися
Кінематограф

Змінитися, але не забутися

Огляд на українську воєнну драму «Снайпер. Білий Ворон»
28 серпня 2022
Смертельна реорганізація
Кінематограф

Смертельна реорганізація

Чому ліквідація «Довженко-Центру» — це розгромний удар по українській культурі
17 серпня 2022
Філософія крінжу
Кінематограф

Філософія крінжу

Огляд на «Тор: Любов і грім» від Тайки Вайтіті
29 липня 2022