Кінематограф

«Повний метр схожий на кінне поло — це дорого, елітно і для небагатьох»: інтерв’ю режисера Антоніо Лукіча для Gogol Media

«Мої думки тихі» покажуть в межах фестивалю «Нова українська хвиля» вже цієї суботи.
Зараз ви читаєте:  
«Повний метр схожий на кінне поло — це дорого, елітно і для небагатьох»: інтерв’ю режисера Антоніо Лукіча для Gogol Media

Лірична комедія «Мої думки тихі» — це дебютна робота Антоніо Лукіча, яка одразу стала тріумфом. Фільм отримав прекрасну фестивальну історію, зібрав урожай «Золотих дзиґ», сам режисер отримав звання «Заслужений діяч мистецтв», а також картина зібрала хороші касові збори та стала українським фільмом із найбільшою кількістю відвідин глядачами. У найближчих планах режисера другий повний метр — фільм «Люксембург, Люксембург». Це історія про двох братів-близнюків, які відправляються в тривалу подорож до Люксембурга. Головну роль у стрічці виконують брати Аміль на Раміль Насірові, відомі участю в гурті «Курган & Agregat».

Наразі Антоніо перебуває в Ужгороді. Кінооглядач Gogol Media Ігор Кромф зумів списатись із режисером та поставити кілька запитань про «Мої думки тихі» та загалом кінематограф у межах кінофестивалю «Нова українська хвиля»

Наразі серіали все частіше забирають увагу глядача в повнометражного кіно. Що чекає на повний метр: елітарність для обраних, повне забуття чи неочікуване повернення?

«Хоча життя і прогрес накладають певний відбиток на сприйняття довгих форм, яким і є повний метр, я думаю причина забуття повного метра зовсім не в серіалах — а скоріше у відсутності сценаристів та їхнього вміння розказати історії так, аби вони викликали не тільки інтерес, а й емоції. Доречне порівняння повного метра з кінним поло — дорого, елітно, мало глядачів та низький інтерес».

Знімальна група фільму «Мої думки тихі» в Закарпатті. Фото: Андрій Лідаговський

Якщо слідкувати за розвитком кіноіндустрії, то кінокомікси вже давно вийшли за межі чисто розважального «попкорн-муві». Як це працює?

«Раніше безліч акторів грали Гамлетів та Макбетів, сьогодні те саме ми спостерігаємо з Джокерами та Павуками. І це круто. В залежності від трактування один і той самий архетип може бути провідником ідеї автора та часу. Може бути розумним і хитрим, а може і ні. Просто раніше, щоб зрозуміти виставу або фільм, потрібно було хоча б почитати Шекспіра, сьогодні достатньо просто прийти на сеанс. Комікси стали класикою сучасності, а їхні герої — провідниками думок та попиту суспільства».

«Мої думки тихі» — це фільм на межі жанрів комедії та драми. Його можна було б схарактеризувати як «лірична комедія». Знаю, що ви любите режисера Отара Іоселіані, а наскільки можна вважати вашу творчість близькою з Георгієм Данелією?

«Наскільки я пам’ятаю, Данелія назвав свій фільм «сумна комедія», це точніше. З моєї сторони було б нескромно порівнювати свою творчість із такими майстрами. Звісно, є певні спільні риси, але,  як на мене, більше в прийомах та інтонації, ніж в змісті оповіді». 

Антоніо Лукіч (в центрі) під час зйомок «Мої думки тихі». Фото: Андрій Лідаговський

Монтаж «Мої думки тихі» був дуже суворим — майже половину кіно вирізали. Чи можна очікувати, що вирізаний матеріал знайде себе в короткометражках чи інших фільмах?

«Саме в тій формі, в якій він був знятий, — ні. Але написані колись сцени, які не потрапили до фільму, можливо колись знайдуть місце в інших історіях».

І наостанок — що повинно статись чи вже сталось, щоб Антоніо Лукіч зрозумів, що він досяг вершини своєї кінематографічної творчості?

«Ну, по-перше, дякую за побажання скоріше завершити кар’єру, але цей процес сумнівів та запитань до самого себе і так постійно відбувається. Ти весь час сумніваєшся, чи ти здатен на більше. Я радів, що вичерпав якісь особисті теми у двох перших фільмах. Але життя влаштоване дуже підступно, воно весь час штовхає тебе до цих, як ви сказали, «вершин», змушуючи переживати все нові й нові емоції, потрясіння та переживання…»

Інші тексти
Змінитися, але не забутися
Кінематограф

Змінитися, але не забутися

Огляд на українську воєнну драму «Снайпер. Білий Ворон»
28 серпня 2022
Смертельна реорганізація
Кінематограф

Смертельна реорганізація

Чому ліквідація «Довженко-Центру» — це розгромний удар по українській культурі
17 серпня 2022
Філософія крінжу
Кінематограф

Філософія крінжу

Огляд на «Тор: Любов і грім» від Тайки Вайтіті
29 липня 2022