Література

Легенда України Володимир Івасюк

Розповідаємо про видатного українського композитора
Зараз ви читаєте:  
Легенда України Володимир Івасюк


Хто такий Володимир Івасюк?

Володимир Івасюк — один з творців української естрадної пісні, композитор, виконавець, поет, мультиінструменталіст та професійний медик. Нагороджений званням Герой України посмертно.Народився у 1949 році в місті Кіцмань Чернівецької області в сім’ї викладачів. Саме батько заклав малому Володі любов до музики та слова. Талант хлопця помітили ще в юному віці: коли Івасюку виповнилося п’ятнадцять років, про нього почули в Чернівцях, а в двадцятирічному віці про юнака говорила вже вся Україна. Зараз його пісні відомі в усьому світі.Володимир Івасюк прожив усього 30 років, але встиг написати 107 пісень, 53 інструментальні твори, створив музику для кількох спектаклів.

Початок творчого шляху

З п’яти років Володя навчався в музичній школі. Він віртуозно володів грою на скрипці й, окрім цього, грав на фортепіано, віолончелі та гітарі.В п’ятнадцять років Івасюк створив шкільний ансамбль «Буковинка» та записав для нього свою першу пісню «Колискова» на вірш батька. Ансамбль викликав фурор і вже невдовзі його почали порівнювати з культовим гуртом «The Beatles».

У випускному класі Володя з друзями випадково пошкодив бюст Леніна та потрапив під підозру КДБ. Все обійшлося адмінарештом на п’ятнадцять діб, але ця подія поставила крапку на вступі юнака до медінституту.Та юний композитор не впав духом і пішов працювати на завод, де організував хор робітників, який здобув велику прихильність. Після цього Івасюк почав писати пісні під псевдонімом «Весняний» та отримав свою першу премію на конкурсі.

Натхненний коханням

З пісні «Мила моя», що відома нам як «Я піду в далекі гори», почався зліт кар’єри молодого композитора. Спочатку народилася мелодія, а згодом і слова, натхненні черговою поїздкою до Карпат. Івасюк записав їх у поїзді на упаковці з-під цигарок. Пісня була присвячена коханій митця — Ніні Щербаковій.

Івасюк в одному з листів писав: «Ця пісня написана під впливом якогось неясного образу, хоч я й відчував, що цей образ існує насправді. Під час запису я почав усвідомлювати, що той далекий туман, для якого я писав цю пісню, набуває конкретної форми й перетворюється на тебе, Ніно…»Жінки часто надихали Володимира Івасюка на творчість. Так «Пісня буде поміж нас» була присвячена письменниці Галині Тарасюк. Композитор працював над нею рік і дуже переймався, що не втиг закінчити її до дня народження Галини.

Таємниця «Червоної рути»

На третьому курсі університету Івасюк написав головну пісню своєї творчої біографії — «Червону руту».Ідея пісні зародилася ще в юному віці після прочитання збірки «Коломийки», знайденої у бібліотеці батька. Після цього Івасюк багато подорожував гірськими селами та шукав більше інформації про історію таємничої квітки. Текст пісні композитор переписував безліч разів, щоб віднайти ідеальне звучання. Після шести років кропіткої праці над піснею у 1970 році в Чернівцях вперше на всю Україну зазвучала «Червона рута». Цього ж року вийшов однойменний український музичний фільм, де пролунали пісні Івасюка. Але справжню славу «Червоній руті» приніс ансамбль «Смерічка» на Всесоюзному конкурсі «Пісня-71», де її оголосили піснею року. Після цього Івасюк став одним з найпопулярніших композиторів СРСР та отримав велику славу поза його межами.


Ідеологічні погляди

1970-1980-ті роки характеризувалися посиленням ідеологічного тиску на українську культуру, а будь-який відхід від загальноприйнятого канону вважався «антирадянщиною». Володимир Івасюк щоразу відмовлявся писати музику до російських текстів та будь-яким чином підтримувати офіційну владу, декларуючи свою самобутність саме як український композитор.

Його пісні посилювали любов українців до власної культури, а сам композитор намагався протистояти пропагандистській ідеї «єдиного радянського народу».Івасюк був з тих, хто творив образ української культури та сприяв її піднесенню до міжнародного рівня. Пісні композитора втілювали дух народу, спростовували твердження про його меншовартість та стали невід’ємною частиною культурного надбання України.


Таємнича смерть

24 квітня 1979 року Володимир Івасюк пішов до консерваторії та не повернувся. Через три дні мати композитора звернулася до поліції із заявою про зникнення. Пошуки тривали понад три тижні, доки випадковий перехожий не знайшов у Брюховецькому лісі тіло Івасюка. Слідство тривало майже два місяці та, зрештою, оголосило причиною загибелі «самогубство, викликане хронічною депресією». 

Рідні стверджують, що на момент зникнення Володя не мав жодних ознак депресії, а навпаки був із головою занурений у написання чергового хіта. В газетах заборонили друкувати некрологи й співчуття рідним Івасюка. У день похорон були призначені комсомольські та партійні збори з обов’язковою явкою. Але це не завадило десяткам тисяч людей з усієї України та з-поза її меж приїхати до Львова.

Однак чимало фактів вказують на те, що молодий талановитий музикант пішов із життя не сам. За два місяці до смерті Володимира викликали в КДБ для бесіди з приводу гонорарів. У той самий рік він відмовився від написання пісень присвячених 325-річчю Переяславської угоди. Тіло композитора було понівечене й ще зовсім «свіже», коли рідні прийшли на опізнання до моргу, хоча від моменту зникнення до опізнання минуло три тижні. Неофіційна версія стверджує, що смерть Івасюка була вбивством спланованим КДБ. Архіви цієї справи досі знаходяться в москві під грифом «таємно». 2014 року Генеральна прокуратура України поновила кримінальну справу про смерть Івасюка з висновком слідства «Вбитий співробітниками КДБ».

Феномен творчості

Як молодий хлопець без композиторської освіти, маючи лише диплом про закінчення музичної школи, зміг створити композиції, що зберігають свою актуальність і сьогодні? Івасюк був першим, хто створив не одну, а десятки неймовірних українських пісень. Він був новатором та дивовижним чином зміг поєднати ритм, звучання та поезію.

З нього почалося реформування української пісні від народної до сучасної. Йому вдалося поєднати закордонний стиль з українською естетикою і знайти при цьому баланс. Івасюк писав не просто пісні, а створював цілі музично-драматичні сценарії. При цьому кожна пісня композитора звучала на всю Україну й отримувала визнання у світі. Пісня Володимира Івасюка продовжують передаватися з покоління в покоління й нині вважаються класикою народної музики.

Французи, італійці, росіяни і всі інші народи співають своїми мовами, 
і їх ніхто не називає націоналістами. 
А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові. Тому нас перевиховують у концтаборах. Українець перестає бути націоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню, свої національні традиції, любить усе, крім свого рідного.

Інші тексти
Змінитися, але не забутися
Кінематограф

Змінитися, але не забутися

Огляд на українську воєнну драму «Снайпер. Білий Ворон»
28 серпня 2022
Смертельна реорганізація
Кінематограф

Смертельна реорганізація

Чому ліквідація «Довженко-Центру» — це розгромний удар по українській культурі
17 серпня 2022
Філософія крінжу
Кінематограф

Філософія крінжу

Огляд на «Тор: Любов і грім» від Тайки Вайтіті
29 липня 2022