Література

Війна у літературі

Письменники, які воювали, та їхні твори
Зараз ви читаєте:  
Війна у літературі

Ернст Юнґер

Німецький письменник Ернст Юнґер, напевно, найбільш відомий ветеран-літератор. Він пережив дві світових війни, а під час другої навіть втратив сина. Юнґер отримав безліч травм — як фізичних, так і психологічних. Тому не дивно, що його творчість пронизана темою війни, а його світогляд з часом трансформується. Юний Ернст сприймав війну як доблесне протистояння, а вже після всього пережитого називав її конвеєром смерті.Найвідоміший твір Юнґера «В сталевих грозах» переклав на українську Юрко Прохасько. Ця книга — щоденник переживань солдата: про його життя, про що він мріє і на що сподівається, що відчуває, коли йде у бій. Крізь призму власного досвіду автор показав, як погляди з часом можуть змінюватись, і як по-різному можна сприймати війну протягом життя.


Курт Воннеґут

Один з найвідоміших американських письменників 20 століття Курт Воннеґут також у більшості викликає асоціації саме з воєнною тематикою творів. Він потрапив на війну у 1943 році, а в 1944-му опинився у німецькому полоні, також перебував у дрезденській в’язниці. Під час бомбардування Дрездена у лютому 1945-го йому дивом вдалось врятуватись, вчасно заховавшись у підвалі.Автобіографічний твір Воннеґута «Бойня номер п’ять, Або дитячий хрестовий похід» описує події цього бомбардування. Проте зміст не обмежується лише описом подій в Дрездені. Воннеґут порушує багато базових питань людського буття, сповнюючи сюжет кількома перспективами, відсутністю статики та стрімкими переходами з трагічного в комічне.

Курт Воннегут — «ученик» Уильяма Сарояна и автор нашумевшего романа «Бойня  номер пять…» — Армянский музей Москвы и культуры наций

Ернест Гемінґвей

Гемінґвей на відміну від того ж Юнґера не брав активної участі у війні. В перші дні він потрапив до госпіталю з пораненням і міг лише слухати про жахи Першої світової війни від солдатів, які лежали поруч і пройшли все фронтове пекло. Частково це вилилось в сюжет книги «Прощавай, зброє», де наскрізною є тема кохання. Гемінґвей, як і головний герой роману, також мав роман з медсестрою у міланському госпіталі.Ця історія — це одночасно і разючий військовий роман з неймовірними видовищними батальними сценами, і потужний антимілітаристський роман, який акцентує на жахіттях війни, і філософське мораліте, що підіймає тему протистояння людини з невблаганною владою долі.

Вперше Гемінґвей українською у сучасній Україні! | ВСЛ

Еріх Марія Ремарк

Улюбленець нашої аудиторії Ремарк також був учасником Першої світової війни. Його мобілізували у 1918-му. І хоч він також на початку війни потрапив з пораненнями у госпіталь і залишився там працювати, але за чотири місяці участі у бойових діях встиг переконатись у жахітті війни та залишитись під враженнями від пережитого протягом всього свого творчого життя. Через свої твори пізніше він був змушений тікати від гітлерівського режиму з Європи. А під час Другої світової війни нацисти стратили його молодшу сестру Ельфріду.«На західному фронті без змін» — антивоєнний роман Ремарка. Автор називає юних солдатів, які були кинуті на поталу війни, «втраченим поколінням», бо через психологічні травми вони не зможуть вже адаптуватися до мирного життя. Ця проблема є однією з найважливіших у романі.

Еріх Марія Ремарк – Людина, яка сперечається з війною і йде проти всіх |  Блог Лавки Бабуїн

Олесь Гончар

У червні 1941-го Олесь Гончар у складі студентського батальйону пішов добровольцем на фронт. Долю свого батальйону Гончар описав у романі «Людина і зброя», за який став лауреатом республіканської премії ім. 
Т. Г. Шевченка. Влітку 1942 року потрапив у полон, звідки втік у 1943 році. Потім була перевірка СМЕРШЕМ (радянською контррозвідувальною каральною організацією). Далі продовжував воювати в Червоній Армії.У своєму романі-реквіємі «Прапороносці» Гончар описує біль від людських втрат. Автор писав, що він хотів поєднати високий дух романтики з «проривом «до правди, до зображення війни справжньої, реальної, з її стражданнями, кров’ю, з її тяжкою солдатською героїкою».

25 років від дня смерті Олеся Гончара | НСПУ

Олександр Довженко

Учасником війни — Другої світової — був і Олександр Довженко, про режисерську діяльність якого ми розповідали кількома дописами нижче. У 1941-му Довженка евакуювали до столиці Туркменістану — Ашгабада. Він був призначений полковником інтендантської служби, але згодом попросився на фронт, де він став кореспондентом газети «Красная звезда» і свідком звільнення від окупації. Вражений цими подіями, 1942 року він написав статтю «Україна в огні», яка згодом переросла у сценарій фільму, написаний Довженком в 1941-1943 роках.Кіноповість «Україна в огні» розповідає про початок війни в Україні. Автор зобразив і гіркоту поразок та стійкість українського народу в боротьбі з фашизмом, і розвінчав сталінську концепцію класової боротьби, а також критикував методи виховання молоді, незнання нею рідної історії й відсутність національної гордості.

Кінознавець припустив, що Росія не видасть Україні останки Олександра  Довженка для перепоховання - Четверта студія
Інші тексти
Змінитися, але не забутися
Кінематограф

Змінитися, але не забутися

Огляд на українську воєнну драму «Снайпер. Білий Ворон»
28 серпня 2022
Смертельна реорганізація
Кінематограф

Смертельна реорганізація

Чому ліквідація «Довженко-Центру» — це розгромний удар по українській культурі
17 серпня 2022
Філософія крінжу
Кінематограф

Філософія крінжу

Огляд на «Тор: Любов і грім» від Тайки Вайтіті
29 липня 2022