Мистецтво

Вкрадені росією

Художники, творчий спадок яких привласнили росіяни
Зараз ви читаєте:  
Вкрадені росією

Сьогодні ведемо мову про тих художників, що абсолютно неаргументовано увійшли в історію під тавром «російських митців». Натомість наводимо переконливі аргументи на користь української ідентичності визнаних майстрів живопису.

Місія «вкрасти»

Усі ми не за чутками знаємо, як росія полюбляє привласнювати собі здобутки інших країн, а особливо культурні. Не дивно, що подібна доля спіткала й художників. росіяни, не довго обмірковуючи, присвоювали творчу спадщину всіх тих живописців, що бодай якийсь час творили на їхній території. Однак славнозвісні крадії не враховували таких важливих факторів, як, зокрема, національна самоідентифікація живописців, їхнє походження та провідні мотиви у творчості художників. Це зіграло з росією злий жарт, тож зараз ми можемо спростувати всі їхні зазіхання на українську культуру.

Давид Бурлюк

Українського художника-авангардиста Давида Бурлюка росіяни з неприхованою гордістю називають «батьком російського футуризму». Однак сам Бурлюк походив зі славетного козацького роду, його родина мала промовисте прізвисько «писарчуки», а сам художник все життя надихався образом козака Мамая. Про свою творчість футурист казав: «Мій колорит глибоко національний. Жовтогарячі, зелено-жовті, червоні, сині тони б’ють ніагарами з-під мого пензля». І хоча Давид Бурлюк практично все життя провів за межами України, митець безапеляційно стверджував: «Україна в моїй особі має найвірнішого сина».

Казимир Малевич

У випадку зі славетним супрематистом Казимиром Малевичем росія у своїх зазіханнях також не обмежувалася. росіяни вважають Малевича «своїм» з тієї простої причини, що, мовляв, митець значну частину життя творив на їхній території. Однак сам Малевич ідентифікував себе винятково як українця, а в анкетах в графі національність завжди писав «українець». Крім того, мати визначного художника була українкою, отож в родині мовою побутового спілкування часто була саме українська. Казимир Малевич чи не вперше серед художників порушив у своїй творчості табуйовану тему Голодомору.

Ілля Рєпін

Ще одним живописцем, якого росія йменує «геніальним російським художником», був Ілля Рєпін. Митець народився на Харківщині в родині козацького походження, що носила прізвище «Ріпа» (невдовзі його було зросійщено). У юні роки Рєпін розписував церкви на Слобожанщині та й назагал часто згадував рідні краї та щиро сумував за ними. Перлиною українських мотивів у творчості живописця, безперечно, є картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Пишучи це полотно, Рєпін ретельно вивчав козацький побут, а щодо всіх історичних нюансів консультувався з українським істориком Дмитром Яворницьким.

Архип Куїнджі

У російській Вікіпедії йдеться про те, що Архип Куїнджі — російський художник. Одначе Куїнджі народився в Маріуполі, працював у місті ретушером у фотографів, крім того, підробляв в Одесі, оскільки рано залишився сиротою й мав проблеми з коштами. Головною картиною свого життя геніальний пейзажист вважав роботу під назвою «Місячна ніч на Дніпрі». Особливе місце у творчості Куїнджі також займають картини «Чумацький шлях у Маріуполі», «Українська ніч», «Дніпро вранці» тощо. Зараз ми на власні очі бачимо, як росія шанує  буцімто «своїх» художників — нещодавно в Маріуполі зруйнували музей імені Архипа Куїнджі.

Іван Айвазовський

Найзнаменитіший мариніст Іван Айвазовський також був нахабно привласнений росією. Народився митець у Феодосії, походив з вірменського роду, що переселився на територію Галичини в 18-ому столітті. В одному з листів художник написав: «Моя адреса завжди — місто Феодосія». Попри те, що Айвазовський здобув величезне визнання ще за життя, художник відмовився від можливості стати придворним живописцем імператорської родини та повернувся в рідні краї, хоча й, на превеликий жаль, не надовго. Митець особисто був знайомий з Тарасом Шевченком —  шляхи обох геніїв перетнулися на одній з виставок Академії мистецтв.

Олександра Екстер

Художниця-авангардистка Олександра Екстер нерідко висвітлюється російськими ресурсами як «російсько-французька» художниця. Як бачимо, росія й тут не знехтувала нагодою безцеремонно присвоїти творчий спадок видатної мисткині. Попри те, що Екстер народилася в Польщі, активний мистецький шлях художниці розпочався саме в Києві. У Київському художньому училищі Олександра навчалася в славнозвісного українського живописця Миколи Пимоненка, а в колі її особистих знайомств були такі видатні майстри, як Олександр Богомазов та Олександр Архипенко. Всесвітньовідомі футуристичні виставки «Ланка» та «Кільце» на Хрещатику також були організовані за безпосереднього сприяння Екстер.

Інші тексти
Змінитися, але не забутися
Кінематограф

Змінитися, але не забутися

Огляд на українську воєнну драму «Снайпер. Білий Ворон»
28 серпня 2022
Смертельна реорганізація
Кінематограф

Смертельна реорганізація

Чому ліквідація «Довженко-Центру» — це розгромний удар по українській культурі
17 серпня 2022
Філософія крінжу
Кінематограф

Філософія крінжу

Огляд на «Тор: Любов і грім» від Тайки Вайтіті
29 липня 2022